 |
ГУДЕ ВIТЕР ВЕЛЬМИ В ПОЛI
Гуде вiтер вельми в полi,
Реве, лiс ламає...
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вiтер вельми в полi,
Реве, лiс ламає...
Козак нудиться, сердешний,
Що робить — не знає.
Гуде вiтер вельми в полi,
Реве, лiс ламає...
Козак стогне, бiдолаха,
Сам собi гадає:
«Ревеш, вiтре, та не плачеш,
Бо тобi не тяжко!
Ти не знаєш в свiтi горя,
Так тобi й не важко!
Одiрви од серця туту,
Рознеси по полю,
Щоб не плакався я, бiдний,
На нещасну долю!
А коли цього не зробиш,
То кинь мене в море,
I зо мною хай потоне
Моє люте горе».
Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.