ОЙ ХМЕЛЮ Ж МIЙ, ХМЕЛЮ

Ой хмелю ж мiй, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти хмелю зиму зимував,
Що й не розвивався.

Зимував я зиму,
Зимував я другу,
Зимував я в лузi на калинi,
Та й не розвивався.

Ой сину ж мiй, сину,
Сину молоденький,
Де ж ти сину нiчку ночував,
Що й не роззувався.

Ночував я нiчку,
Ночував я другу,
Ночував я у тоï вдовицi,
Що сватати буду.

Ой сину ж мiй, сину,
Сину молоденький,
Не женися на тiй удовицi,
Бо щастя не буде.

Бо вдовине серце,
Як осiннє сонце,
Воно свiтить, свiтить та не грiє,
Все холодом вiе.

А дiвоче серце,
Як весняне сонце,
Ой хоч воно та й хмарнесеньке,
А все теплесеньке.

Две последние строки куплетов повторяются




Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.