 |
ЗА ТУМАНОМ НIЧОГО НЕ ВИДНО
За туманом нiчого не видно.
Тiльки видно дуба зеленого.
Пiд тим дубом криниця стояла.
Там дiвчина води набирала.
Та й втопила золоте вiдерце.
Засмутила козаковi серце.
А хто ж теє вiдерце дiстане.
Той зi мною на рушничок стане.
Обiзвався козаченько з гаю.
А я теє вiдерце дiстану.
I з тобою на рушничок стану.
Каждая строка повторяется дважды
Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.